Четверта й остання частина короткого путівника бездротовими IoT­-технологіями охоплює пристрої з діапазонами покриття, які в багато разів перевищують описані в [1] за дальністю сталого зв’язку та характерні для розгортання бездротових мереж типу PAN ближнього радіуса дії. У цій статті, присвяченій системам бездротового зв’язку IoT великого радіуса дії, розглянуто стандарти зв’язку, що широко застосовуються та використовують як ліцензовані смуги радіочастотного спектра (NB­-IoT і Cat-M1), так і такі, що не потребують ліцензування [2] (LoRa, Sigfox). Не згадана тут технологія Wi­-Fi, яка також підходить для систем бездротового зв’язку «Інтернету речей» великого радіуса дії, вже була описана в [3].

Володимир Рентюк "Короткий путівник бездротовими технологіями «Інтернету речей». Частина 4. Великий радіус дії"

У цій статті розглядаються правила та найкращі практики кібербезпеки пристроїв Інтернету речей.

Колін Дуган (Colin Duggan); Переклад та редагування: Роман Горєлков "Попередження та виявлення кібератак на мережеві пристрої"

У двох попередніх частинах цього огляду були розглянуті загальні питання бездротового зв’язку стосовно «Інтернету речей» (Internet of Things, IoT) [1] та основні технології ближнього радіуса дії [2]. Однак є така технологія, яка народилася в межах ближнього діапазону покриття, причому майже одночасно з Bluetooth, а потім змогла зробити крок далі — у сферу більшого радіуса дії. Йдеться про Wi­-Fi: це досить широка тема, і у зв’язку з величезною популярністю та гнучкістю застосування ця технологія заслуговує на окремий опис. Технологія Wi­-Fi, звісно, не обмежена тільки IoT-­пристроями, що нас цікавлять, з живленням від батареї, проте має безпосереднє відношення і до цієї сучасної концепції.

Володимир Рентюк "Короткий путівник бездротовими технологіями «Інтернету речей». Частина 3. Wi­-Fi"

У другій частині статті розглянуто такі прості та широко вживані стандарти зв’язку, як Bluetooth, ZigBee, а також низку менш популярних, але від цього не менш ефективних протоколів: Thread, WirelessHART, MiWi, SNAP тощо. Усі вони використовують смуги радіочастотного спектра, що не потребують ліцензування, з так званого ISM­-діапазону (англ. Industrial, Science, Medical — буквально «індустрія-­наука­медицина»), виділеного для потреб промисловості, медичного обладнання та наукової апаратури. На практиці цей діапазон частот, з урахуванням прийнятих для нього обмежень, застосовується і для організації каналів зв’язку всередині комірок і кластерів стільникових мереж IoT.

У даній серії з чотирьох статей автор стисло, у вигляді загальнодоступного путівника, без акценту на апаратну та програмну реалізацію, представляє основні технології та особливості стандартів і протоколів бездротового зв’язку, які використовуються в рамках концепції «Інтернету речей».

Цієї зими, через повномасштабну збройну агресію росії, Україна, а разом з нею і вся цивілізована Європа, стикається з безпрецедентною енергетичною кризою. Близько 40 відсотків природного газу, який використовується у різних сферах промисловості, а також для генерації електроенергії та опалення житлових будинків, постачається в Європу країною­окупантом. Складно не помітити, що росія використовує газове питання як зброю та шантажує ним Європу, тому єдиним рішенням енергетичної кризи є розумне використання енергетичних носіїв.

Забезпечення безпеки вбудованих систем Інтернету речей може виявитися досить складним та трудомістким завданням навіть для досвідчених розробників. Ми розглянемо кілька найбільш часто виникаючих питань проєктування цих систем та ознайомимося з рішеннями компанії Renesas з безпеки на основі платформ, в яких використовуються всі переваги останніх досягнень у сферах апаратного та програмного забезпечення. Ці рішення дозволяють реалізувати всебічний захист на кількох рівнях.